Opis produktu
Gra eMOCje przeznaczona jest do pracy dla:- psychologów,
- terapeutów,
- trenerów,
- coachów,
- nauczycieli,
- do rozgrywek rodzinnych,
Dolny limit wieku to 5 lat, w grę mogą też grać starsze dzieci, młodzież i dorośli. Rozgrywaki w grupach zróżnicowanych wiekowo wesprą lepsze zrozumienie międzypokoleniowe.
Opcje i przygotowanie do gry :
1. Przy grupie siedmioosobowej każdy może grać sam (uwaga: wtedy rundy trwają nieco dłużej).
2. Przy większej liczbie osób warto utworzyć pary/ zespoły.
Zespoły powinny liczyć nie więcej niż po 4-5 graczy.
3. Każda z grup dostaje kartę "Mam propozycję".
Każda grupa dostaje kartę "Mam pomysł".
Karty są potrzebne do rundy 5.
4. Gra toczy się przez 5 rund – w każdej rundzie losujemy nową emocję. Emocji jest 35.
Celem rund jest nauka:
- rozpoznawania emocji u siebie i innych,
- nazywania emocji,
- wyrażania emocji za pomocą mimiki i mowy ciała,
- wyrażania emocji w zachowaniach, które mają nie krzywdzić mnie i innych,
- szukania sposobu na wyrażanie emocji.
Granie eMOCje może być doskonałą kanwą do rozmowy o emocjach.
Emocje towarzyszą nam każdego dnia. Odczuwamy je wszyscy choć różnie je okazujemy. To co robimy, wzbudza w nas radość, smutek, strach, ciekawość, rozżalenie, wściekłość, zadowolenie, zazdrość, etc. Każda emocja jest nam potrzebna.
Podstawowe emocje są przez nas rozpoznawane niezależnie od czasów i kultury.
Dlatego warto o nie zadbać zarówno pod kątem ich okazywania, jak i rozpoznawania u innych.
Ważne jest opanowanie różnych rodzajów reakcji na emocje - takich, które nie będą krzywdzić ani nas, ani innych.
Wiele osób ma kłopot z okazaniem emocji, także tych pozytywnych. A przecież radość może objawiać się na sto różnych sposobów. Można skakać z radości, można kogoś przytulić, można po prostu o niej powiedzieć.
Emocje wskazują nam sposób, w jaki odbieramy świat. Wiele osób podąża za emocjami uznawanymi za pozytywne – radością, zadowoleniem czy rozkoszą – a jednocześnie stara się negować te mniej przyjemne, takie jak smutek, rozgoryczenie czy onieśmielenie.
Zawstydzenia, złości czy irytacji nie odczuwamy przecież bez powodu – pojawia się jakiś czynnik, który wywołuje w nas te uczucia. Warto się nad tym zastanowić: mógł nas zirytować całkowicie nietrafiony żart kolegi, mogliśmy też zdenerwować się tym, że ktoś – kto wcale nie miał takiego obowiązku – nie wykonał czegoś zgodnie z naszymi założeniami. Ukrywane emocje niejednokrotnie wracają ze wzmożoną siłą, a wtedy bolą o wiele bardziej.
Uświadomienie sobie źródeł danej emocji tak naprawdę nas wzbogaca – mówi nam chociażby o tym, czy nasze reakcje były uzasadnione, czy może jednak niekoniecznie.
O emocjach należy nie tylko mówić, ale i słuchać.
Zestaw zawiera:
- 50 kart z rysunkami/zachowaniami,
- 35 pasków z emocjami,
- 7 kart Mam propozycję,
- 7 kart Mój pomysł,
- 7 kart z nazwami wszystkich emocji.
- instrukcję do gry i możliwe scenariusze
Інструкція
Вік: 5-100
Кількість гравців: 50
Варіанти/опціЇ гри і приготування:
- В групі з 7 осіб кожен може грати сам (увага: в цьому випадку раунди тривають довше);
- При більшій кількості гравців, можна учасників поєднати в пари або підгрупи;
- Максимально може брати участь в грі 7 пар/груп;
- Кожна з осіб отримує карту МАЮ ПРОПОЗИЦІЮКожна з осіб отримує карту МОЯ ІДЕЯ Карти будуть потрібні до 4 раунду
- Додатково кожна особа/підгрупа отримує карту ЕМОЦІЙ
- Гра складається з 5 раундів, в кожному з яких потрібно вибрати одну смужку з емоцією, якихзагалом є 35.
Гра містить:
- 50 карт з малюнками/поведінкою
- 35 смужок з емоціями
- 7 карт МАЮ ПРОПОЗИЦІЮ
- 7 карт МОЯ ІДЕЯ
- 7 карт ЕМОЦІЇ – з назвами всіх емоцій
Якщо гравці є молодшими, можна користуватись картами з назвами емоцій і роздати їх гравцям/групам або прочитати назви емоцій перед початком гри.
Гра в гру eMOЦії може стати чудовим вступом до розмови про емоції.
Емоції супроводжують нас щодня. Немає на світі людини, яка б їх не відчувала. Все, що ми робимо, викликає в нас радість, смуток, страх, цікавість, образу, лють, задоволення, ревнощі тощо. Кожна емоція - нам потрібна.
Емоції також, безсумнівно, важливі в міжособистісних стосунках.
Тому про них варто піклуватися як у плані показу, так і розпізнавання у інших.
Важливо навчитись різних видів емоційних реакцій, які не зашкодять ані нам ані іншим.
Багато людей мають проблему з тим, щоб показати, що вони щасливі, радісні, стримують емоції всередині себе, щоб тільки не показати, що вони радіють. А на радість теж можна реагувати сотнею різних способів. Можна стрибати з радості, можна обійняти когось, можна просто сказати: „я тактішусь, я так радію”. Емоції є для нас орієнтиром щодо того, як ми сприймаємо світ. Багато людей акцептує емоції, які прийнято вважати за позитивні— радість, задоволення чи блаженство — і водночас намагаються заперечувати менш приємніемоції, такі як смуток, гіркота та несміливість.
Деякі люди часто чують від інших, що вони не контролюють свої емоції, тому що, наприклад, легко зляться або не можуть стримати роздратування і можуть влаштувати сварку з рідними, наприклад, у громадському місці. Проблеми з контролем емоцій можуть мати різні причини, одна з можливих – порушення, пов’язані з проявом емоцій у сім’ї. Причиною можуть бути також моделі, реакції, які ми повторюємо з досвіду - тому варто показувати, навчати і практикувати різні типи реакцій на конкретну емоцію.
